4 жовтня 2024 року театральні наставники творчої артистичної молоді Студентського літературного театру “Глорія” Хмельницького національного університету Таїсія Коваль і Марія Гавриш долучилия до культурно-мистецької події міста Хмельницького: стали глядачами показу на сцені Хмельницького музично-драматичного театру імені Михайла Старицького театральної вистави “Конотопська відьма” (на матеріалах повісті Г. Квітки-Основ`яненка) Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Режисер-постановник театральної вистави “Конотопська відьма” – український театральний режисер, заслужений артист України Іван Уривський
“Конотопська відьма» потрапила в людей, у суспільство. Достатньо серйозна тема подана легко, мінімалістично, з музичними елементами. Якщо є такий ажіотаж, значить вистава потрібна“, – режисер-постановник Іван Уривський
Складно визначити чіткі критерії, чому “Конотопська відьма” у театрі Франка отримала таку популярність. Деякі відео глядачів у TikTok збирають понад 800–900 тисяч переглядів. Під гештегом #конотопськавідьма у цій же соцмережі близько 20,4 мільйонів переглядів. У коментарях люди жаліються, що придбати квитки неможливо. Адже їх щоразу розкуповують у першу ж годину (й то за декілька місяців!). Відеоуривки вистави майже одразу заполонили соцмережі, зокрема TikTok. Глядачів причарували містичною атмосферою чорно-білого дійства, де людське тіло у світлі й тінях сплітається в єдине ціле зі звуками
suspilne.media/culture/608123-nevesele-misto-konotop-pro-fenomen-konotopskoi-vidmi-u-teatri-franka/
На початку вистави три Відьми є складником сценографії, тому ці сценічні персонажі побілені разом зі стіною хати-мазанки.
“Це схоже на античні фризи, якими ми їх бачимо сьогодні. Я шукала ефект архітектури з барельєфами. Усі інші персонажі п’єси, на відміну від відьом, існують у просторі, тож графічно відділені від стіни й працюють як силуети на білому тлі. У фіналі відьми стають активними персонажами. Вони, як і решта, з’являються в чорному, що контрастує з тлом, і згодом виходять за межі сцени в глядацьку залу”, розповідає художниця-постановниця і художниця з костюмів Тетяна Овсійчук. https://suspilne.media/culture/608123-nevesele-misto-konotop-pro-fenomen-konotopskoi-vidmi-u-teatri-franka/
Провідною темою вистави режисер називає протистояння світла й темряви: “Хрест і казанок — це дві сили. Боротьба добра й зла була тоді, до того й зараз продовжується, про що й ідеться у фіналі, коли Зубиха виходить зі свого образу й каже: «Зачим кинулися до відьми? Зачим через чаклування й ворожіння, покинувши закон святий, собі побралися?»https://suspilne.media/culture/608123-nevesele-misto-konotop-pro-fenomen-konotopskoi-vidmi-u-teatri-franka/
Пам’ятаєте, як на самісінькому початку повномасштабної війни Росії в Україні українська пані сказала російському солдату: “Це Конотоп! Тут кожна друга жінка відьма!”? Так-от і у творі Квітки-Основ’яненка, і у виставі Уривського теж є війна… точніше відчуття її неминучости.
“Складається враження насування чогось масштабного, – ділиться актор В’ячеслав Хостікоєв. — Сюжет і персонажі швидко рухаються до знаменної невідворотної події, що відчувають актори й глядачі. Схоже переживали українці напередодні повномасштабного вторгнення“
https://suspilne.media/culture/608123-nevesele-misto-konotop-pro-fenomen-konotopskoi-vidmi-u-teatri-franka/
Театральні гастролі Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Хмельницькому засвідчили АНШЛАГ ! Радісно зазначити, що глядацька аудиторія – переважно МОЛОДЬ! можна припустити, що тема української класики, ще й на історичну тематику, цікавить молодих людей, як і мистецтво ТЕАТРУ! Також приємно було зустрітися з викладачами-колегами і студентами Хмельницького національного університету!
ФОТОРЕПОРТАЖ ГЛОРІЇ
БРАВО І БРАВІСИМО, АРТИСТИ!
Щиро вдячні як українські філологи. як театрали-глоріанці, як глядачі ПРЕКРАСНИМ АКТОРАМ, МАЙСТРУ – режисерові-постановнику, УСІМ талановитим і самовідданим Митцям-працівникам сцени Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка! Натхнення і процвітання! Перемоги і Миру!
Автор – Таїсія Коваль, засновник і керівник СЛТ ГЛОРІЯ ХНУ